Болезни пчел

Варроатоз бджіл та заходи що до зниження його шкодочинності

Збудник варроатозу – кліщ Varroa destructor, описаний вперше як Varroa jacobsoni з індійської (воскової) бджоли Apis cerana на острові Ява. Як паразит медоносної бджоли Varroa вперше описаний в 1960-х роках в Китаї, а в 1964 р. – в Приморському краї (за И. А. Акимововым и др., 1993; Кирюшин, 2008). В подальшому паразит поширювався на захід зі швидкістю приблизно 100 км на рік. Сприяли розширенню ареалу паразита кочівлі пасік на значні відстані, продаж бджолопакетів, маток тощо (Попов, 1991).
   На території України кліщ варроа був виявлений в 1979 році (И. В. Пилецкая, 1987). До 1983 року він поширився по всій території, і це супроводжувалось масовою загибеллю бджолиних сімей. З 1970-х років почалися активні дослідження морфології та біології кліща варроа (Сальченко, 1965, 1971, 1977; Садов, 1978 а,б, 1980; Ланге, 1976;. Поправко, 1979; Гурьев и др., 1984 Пізніше, коли варроа виявили у країнах західної Європи, США та Південної Америки до досліджень кліща варроа приєднались закордонні дослідники.
   Суттєвий вклад в дослідження паразита внесли співробітники відділу акарології Інституту зоології АН УРСР під керівництвом І. А. Акімова. Ними було досліджено життєвий цикл Varroa при паразитуванні на передімагінальних та імагінальних фазах розвитку бджоли, морфологію кліща, поширення, мінливість тощо.
   Паразитування кліща варроа – на сьогоднішній день один з основних факторів, який впливає на тривалість життя бджіл та життєздатність бджолосімей. Так С. Н. Нємкова (2003), спостерігала виражену від’ємну кореляцію між кількістю кліщів на бджолі та її життєздатністю. Уражені бджоли мають меншу масу тіла ніж здорові, тривалість їх життя зменшується в 1,4-1,8 рази, значно знижується ступінь розвитку жирового тіла та глоткових залоз (1,3-2,2 рази). В тілі уражених варроатозом бджіл зменшується об’єм гемолімфи, порушується співвідношення фракцій білків, знижується вміст білків з низькою молекулярною масою. Ці зміни корелюють зі змінами у жировому тілі. Патологічні зміни в жировому тілі, на думку дослідників, є однією з основних причин зниження зимостійкості бджіл, вражених варроатозом.
   В країнах Європи критичним рівнем, тобто таким, коли бджоли починають гинути, вважається зараження бджіл кліщем в межах 25%, а в країнах СНД – 10%. Суттєва різниця в показниках обумовлена, на думку дослідників, різними кліматичними умовами цих країн, що визначають тривалість зимівлі бджіл (в умовах Західної Європи це 3-4 місяці, в Україні біля 5, в умовах Сибіру – до 7 місяців.
   Цикл розвитку кліща тісно приурочений до циклу розвитку медоносної бджоли, що дозволяє паразиту швидко накопичуватись в бджолиній сім’ї. Кліщі осінньої генерації, що зимують на імаго бджіл, живуть на бджолах не менше 6-8 місяців. З появою у бджолиній сім’ї розплоду вони переходять у розплід і починають розмножуватись. Максимальна кількість кліща в бджолиних сім’ях спостерігається у липні – період найбільшої чисельності бджіл в сім’ї.
   Кліщі легко передаються від однієї сім’ї до іншої при контакті комах на нектароносах, при крадіжках, блуканні, під час шлюбних польотів, при підсиленні бджіл враженим розплодом тощо.
Сильне враження бджіл кліщем активує інші захворювання, зокрема нозематоз та вірусні паралічі, сприяє розповсюдженню на пасіках бактеріальних, грибкових та вірусних інфекцій.


Заходи оздоровлення бджіл при варроатозі

Оздоровлення бджіл при варроатозі передбачає перед усім зменшення чисельності кліща варроа до безпечного для життя бджіл рівня.
Визначення проценту закліщеності бджолиних сімей кліщем варроа – найважливіша складова заходів з оздоровлення бджіл від варроатозу. З бджолиних сімей відбирають проби бджіл (з 1 кг бджіл приблизно 50 шт.) і визначають процент їх закліщеності за стандартними методиками. Враження бджіл кліщем більше 3 % викликає суттєвий їх відхід і потребує термінового зняття кліща. Враження бджіл кліщем восени більше 10% не гарантує їх виживання навіть за умови обробки бджіл від кліща. Якщо в липні ступінь враження бджіл кліщем менше 1 % обробку від кліща можна відкласти до осені, коли буде відкачано мед (Акимов А.И. и др., 1993). Необхідно зазначити, що при 5-6%-ному враженні бджіл кліщем в сім’ях на початку літа до жовтня чисельність кліщів збільшується у слабких сім’ях до 28%, а у сильних до 20%., тобто кількість кліща збільшується за літо приблизно в 4 рази (Кынчев , 1985).
   Умовно заходи оздоровлення бджіл при варроатозі ділять на фізичні, біологічні та хімічні.
З фізичних методів зниження чисельності кліща найбільш широке застосування знайшла термічна обробка бджіл та обпилення бджіл мілко дисперсними речовинами природного походження. Ефект противарроатозної термічної обробки бджіл базується на різній стійкості до підвищених температур бджіл та кліщів, обумовленій різницею в масі тіла паразита та хазяїна. Метод заключається в тому, що бджіл струшують через лійку в спеціальну сітчасту касету, яку поміщають в термокамеру, де бджіл витримують при температурі 47° С протягом 15 хв., або при температурі 45° С – 30 хв. При цьому в камеру має поступати повітря 0,5 м3/хв. Перед висипанням бджіл в касету, матку ізолюють в кліточку. Не рекомендують проводити обробку в період активного медозбору чи загодівлі бджіл цукровим сиропом. Окрім того, не варто проводити термообробку в безобльотний період. Погано переносять термообробку голодні бджоли. Найкращий для термообробки час – осінь, коли в сім’ї відсутній розплід (Комиссар, 1979; Хруст, 1987 та ін.).
До недоліків методів відносять значні затрати праці на лікувальні заходи. Окрім того, кліщі мають здатність набувати стійкості і до підвищених температур, що через декілька обробок зменшує ефективність лікувальних заходів. В даний час термообробка використовується вкрай рідко.

Опудрювання бджіл мілко дисперсними речовинами природного походження.

Для цих цілей використовують хвойну муку, цукрову пудру, тальк, крохмаль тощо. Опудрювання бджіл не дозволяє присоскам кліща функціонувати нормально і кліщ відпадає. На дно вулика кладуть міцний папір, змащений вазеліном для контролю за кількістю кліща та його життєздатністю. Метод використовується тими, хто дбає про якість продукції, і особливо виправданий для зняття кліща в липні місяці.
Інші фізичні методи, такі як іонізуюче випромінювання, ультразвук, електрофізичні поля, ультрафіолетові та інфрачервоні промені та ін. поки що є предметом цікавості лише для дослідників, не дивлячись на те, що багато з них показали досить обнадійливі результати. Так, обробка бджіл ультрафіолетовими променями (лампою Q - 400 на відстані 16-34 см від бджіл 10 хвилин) збільшувала їх рухливість, і через 17 годин гинуло 100 % кліщів (Гапонова В.С., Гробов О.Ф., 1978).
   З біологічних методів зниження чисельності кліща найбільш широке застосування знайшли зоотехнічні заходи та використання для лікування і оздоровлення бджіл речовин та препаратів природного походження (зокрема рослин з акарицидним ефектом).
До зоотехнічних заходів боротьби з варроатозом можна віднести застосування «біологічних пасток», якими є трутневий розплід, вражений кліщем варроа. Саме останньому кліщ варроа за даними літератури віддає перевагу. Трутневий розплід в 7,2 - 15 раз більше уражається кліщем порівняно з розплодом робочих бджіл. Для цих цілей ідеально може підійти рамка-пастка з трудневою вощиною. Відразу після запечатування комірок рамку з трудневим розплодом видаляють, розпечатують ножем комірки, лялечок з кліщем витрушують на папір. Трудневий розплід може бути використаний для лікування та оздоровлення людей і тварин, а кліщі знищені. Рамки з трутневою вощиною ставляться в сім’ї з кінця травня до середини серпня.
   Недоліком способу є низька його ефективність. За сезон за допомогою «біологічних пасток» можна видалити 36% популяції паразита, а в комбінації з кліщевловлювачами – до 50% (Шилов, 1980).
  До зоотехнічних засобів боротьби з кліщем можна віднести також створення безрозплідних відводків, на яких після противарроатозних обробок, формують нові пасіки на відстані 5-7 км від інших пасік. Метод потребує значних затрат праці і не дає повного видужання бджолиних сімей від варроатозу, а тому не знайшов широкого застосування на практиці.

Використання речовин та препаратів природного походження, зокрема рослин з акарицидним ефектом.

Апробація рослин на предмет їх противарроатозних властивостей здійснюється з моменту появи кліща на медоносній бджолі. Нею займаються як дослідники, так і бджолярі-практики. Випробувано багато способів застосування рослин для боротьби з кліщем в бджолиних сім’ях, а саме: згодовування бджолам водних та спиртових витяжок з рослин разом з цукровим сиропом; обробка сімей водними рослинними витяжками шляхом внесення в між рамковий простір; окурювання бджіл димом після спалювання рослинної сировини в димарі. Рослини, що утримують ефірні масла, подрібнюються та кладуться на рамки в мішечках.
   Визначені акарициді властивості та підібрані оптимальні лікувальні дози ряду рослин, що утримують органічні кислоти (щавель городній, кисличник двостовпчиковий, ревінь пальчастий, тощо) та ефірні масла (рута пахуча, маруна бальзамічна, богульник болотний тощо). Встановлено, що найбільш ефективними із малотоксичних для бджіл концентрацій рослин, що утримують органічні кислоти, є 5% концентрація (по сухій речовині), а з рослин, що утримують ефірні масла, 5-10% концентрація. При згодовуванні витяжок з зазначених вище рослин в оптимальних концентраціях разом з цукровим сиропом вдалось знизити закліщеність бджолиних сімей в 1,6 - 3,3 рази залежно від виду рослин (ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Т.М. Єфіменко, Г.М. Приймак, В.О. Паливода та ін.., дані готуються до друку).
   Визначені акарициді властивості та підібрані оптимальні лікувальні дози витяжок з чабрецю, собачої кропиви, полину гіркого, перцю красного гіркого. Окрім того, визначена лікувальна доза перцю красного гіркого в поєднанні з 10%-ною спиртовою витяжкою з прополісу. Чебрець використовували свіжим в подрібненому стані, розкладаючи на верхні планки рамок (100 г на сім’ю). З полину, собачої кропиви та перцю готували відвари (500 г рослинної сировини на 10л окропу), які згодовували з 50%-ним цукровим сиропом. Ступінь враження бджіл кліщем знизилась: при лікуванні бджіл чебрецем на 63,9%; при згодовуванні сиропу с відваром собачої кропиви (120 мл/л) — на 63,4%; полину (100 мл/л) — на 86,4%, перцю (120 мл/л) — 83% в дозі не менше 6 л на сім’ю. Відвар перцю (120 мл/л сиропу) разом з спиртовим розчином прополісу (20 мл/л в 10% концентрації) дозволив знизити заклещеність бджіл на 91,1%, тобто витяжка з прополісу підсилювала акарицний ефект відвару з перцю гіркого (Воронежський держагроуніверситет. В. И. Винокуров, 2012).
   В вітчизняній та зарубіжній літературі достатньо даних про противарроатозну ефективність інших рослин і це може бути окремим літературним оглядом.
Хімічні методи боротьби з кліщем варроа. Для зниження чисельності кліща варроа найчастіше використовують хімічні акарициди. Такий метод боротьби з кліщем є надійним, так як дає досить високий ефект (85-99%), зручним та не потребує значних затрат часу і праці. До недоліків методу відноситься не тільки токсичність хімічних акарицидів для кліща, але і токсичність для бджіл та споживачів бджоло продуктів. Окрім того, кліщі мають здатність набувати стійкість до хімічних акарицидів. Саме останнє диктує дослідникам необхідність розширення їх арсеналу.
   Сьогодні найбільш широко в Україні використовують хімічні акарициди, діючими речовинами яких є:
• флуметрін (варостоп, байварол та ін..);
• флувалінат (варотом, апифит, апістан, апісан, фумісан та ін.);
• амітраз 12,5% концентрат емульсії (біпін, тактик, тактамід, варроацид, біпін-Т, варроадез, та ін.);
• бромпропілат (фольбекс, акарасан, полісан та ін.);
• органичні карбонові кислоти (щавелева, мурашина, молочна та ін.) та препарати на їх основі (оксалвар, варасид та ін.);
• фенотізін (фенотіазін, варросан, варрофен та ін.);
• кумафос (перицин, апіпротект, варрооль та ін.);
• акринатрин (габон PF 90 та ін.).
   На ринку ветеринарних препаратів для галузі бджільництва в Україні найбільш широко представлені препарати Державного виробничого підприємства СКІФ, ТОВ «НДП «Ветеринарна медицина»» м. Харків (Україна), ЗАО «Агробіопрому» (Росія), Еротом ДОО (Сербія), ТОВ «Прімавет-Софія» (Болгарія), фірма Баєр (Німеччина), тощо.
   Необхідно зазначити, що більшість зазначених препаратів є аналогами, тобто такими, що мають в своєму складі одну і ту ж діючу речовину в однаковій дозі. Деякі виробники взагалі не вказують діючу речовину в препараті, або її кількість. Якщо в препарат входить хімічний акарицид разом з ефірними маслами, акцент робиться на ефірні масла та їх ефект, і зовсім не називається хімічний акарицид та його доза.
   Радимо купувати акарициди, де чітко в інструкції прописано назву діючої речовини та її кількість. Бджоляр має знати, коли і чим він обробляв свою пасіку, яка діюча речовина входила до складу препарату і в якій кількості. Це дозволить чергувати препарати з різними діючими речовинами, що уповільнить набуття кліщем до них стійкості. Як правило, хімічні акарициди ефективні по відношенню до кліща, що знаходиться на імаго бджіл, і не діє на передімагінальні стадії розвитку бджоли, що знаходяться в закритому розплоді. Отже, необхідно чітко притримуватись інструкцій по використанню хімічних акарицидів, а саме кратність обробок, термін, тривалість. Не радимо залишати в сім’ях пластинки більше терміну, що рекомендується, а тим паче використовувати їх протягом декількох сезонів.
   Ви зможете оптимізувати використання на своїх пасіках хімічних акарицидів та зведете до мінімуму їх попадання в мед лише в тому випадку, якщо будете слідкувати за процентом закліщеності сімей на своїх пасіках протягом сезону. Ви зведете до мінімуму втрати бджіл, якщо будете знімати кліща не з зимової генерації бджіл, а з тієї, яка їй передує, а це період максимального накопичення кліща в сім’ях (з середини липня до початку серпня). Якщо в цей час у вас є взяток, бажано це зробити одним з екологічно-безпечних способів, а саме — використанням рослинних акарицидів чи ефірних масел. Нажаль часто, знявши кліща з покоління бджіл, що йде в зиму (кінець серпня), бджолярі вже запізнюються з обробкою і втрачають бджіл.
   Отже, кожен бджоляр має для себе визначити тактику оздоровлення та лікування бджіл від варроатозу. Це буде залежати, як уже вказано вище, від проценту закліщеності бджолиних сімей на вашій пасіці в липні місяці і від наявності взятку в місцевості розташування вашої пасіки в другій половині літа. Якщо після відкачки липи, ви не кочуєте і не відбираєте у бджіл мед, ви можете відразу поставити в сім’ї хімічні акарицидні смужки на термін, вказаний в інструкції, але не менше ніж на 24 дні.
   Якщо ви плануєте відкачку меду в другій половині літа, ви можете при низькому проценту закліщеності бджолиних сімей (1-2%) обмежитись в липні застосуванням рослинних акарицидів чи ефірних олій і поставити акарицидні смужки тільки після відкачки меду.
   Якщо у вас в липні все ж високий процент закліщеності бджолиних сімей (3% і більше), ви маєте поставити в них акарицидні смужки, але мед, відкачаний в другій половині літа, використовувати в їжу і продавати не раніше ніж через 1-2 місяці.
   Восени в усіх випадках має бути проведена обробка одним із хімічних акарицидів чи органічними кислотами.
   Необхідно зазначити, що флуметрін і флувалінат накопичуються в основному в воскові, а амітраз в медові, саме через це амітраз використовувати необхідно восени після відкачки меду.

Здорових Вам пасік та щедрих медозборів!